419 рік. Рим іще називають Вічним містом, але акведуки занепадають, а провінції відпадають одна за одною. На площах з’являються натовпи біженців, а хліб стає важливішим за закони. Марк — лише син пекаря із Субури. Він не полководець, не сенатор і не святий. Його зброя — піч, тісто й уміння

Людина з нашого часу потрапляє в тіло юнака з бідного району Рима. Надворі 418 рік. Імперія висить на волосині, роздирана навалами варварів і міжусобицями. Місто, яке щойно оговталося після навали готів Аларіха, намагається повернутися до нормального життя. Сотні тисяч людей сховалися за високими